20 мая 2005 г. Летопись природы. Книга I. Часть 5. Растительный мир. Календарь природы.

2. Календар природи.

У 2004 році проведені фенологічні спостереження за ранньовесняними квітучими рослинами (первоцвітами): пшінкою весняною (Ficaria verna Huds.), рястом щільним (Coridalis solida (L.) Clairv.), анемоною жовтецевою (Anemone ranunculoides L.), проліскою сибірською (Scilla sibirica Haw.), зірочками (p.Gagea) та тюльпаном дібровним (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz).

Спостереження проводилися за методикою І.М.Бейдеман (1) та І.В.Борисової (2). Відповідно до цієї методики фенологічні спостереження проводились впродовж всього вегетаційного періоду по можливості через 1-2 дні.

Серед дослідників існують різноманітні думки про те, який момент в розвитку виду вважати початком тієї або іншої фенофази. На нашу думку вірніше при визначенні часу вступу виду в ту або іншу фазу притримуватися точки зору Г.Е.Шульца, який вважав, що “наступленням фази вважати, якщо на ділянці або уздовж маршруту буде відзначено не менше 2-3 екземплярів, що вступили в дану фазу, і в наступні обходи число рослин, що вступили у фазу, буде наростати” (22).

У ході фенологічних спостережень відзначалися початок вегетації, бутонізація, цвітіння, плодоношення, утворення насіння, відмирання (кінець вегетації). Календар фенологічних фаз первоцвітів поміщений в таблиці 2.1.

1.   Вегетативна фаза. Ця фаза охоплює період від сходів до появи насіння (до дорослого стана). Початком вегетації вважається поява сходів, що в ході росту змінюються, перетворюються в ювенільні рослини, надалі поступово приймають вигляд дорослої рослини.

2.   Бутонізація. Ця   фенофаза  означає   для   одних  рослин  початок генеративного   періоду   життя,   а   для   інших,   у   яких   зачатки   квіток сформувалися при закладенні бруньок до зимового покою,  — це період переходу від відносного покою зачатків генеративних органів до їхнього росту і розвитку. Рослини з заздалегідь сформованими суцвіттями в бруньках відносяться до ранньовесняних видів, а ті, що не мають їх – до літніх і пізньолітніх.

3.   Цвітіння. Початком цвітіння в  більшості рослин варто  вважати розкриття   першої   квітки,   масове   цвітіння   наступає   тоді,   коли   більше половини бутонів перетворюється в квітки, кінець цвітіння – коли на рослині залишаються одиничні квітки.

4.  Плодоношення. Початком плодоношення вважається опадання вінця (якщо він є) і набрякання зав’язі.

5.   Дозрівання   насіння. Дозрівання   плодів,   як   і   зав’язування   їх, відбувається не відраз}’,  а поступово,  тому на тій самій рослині можна помітити і зелені плоди і вже дозрілі. Час, коли більше половини плодів на рослинах приймає відповідне забарвлення, а насіння і плоди починають відокремлюватися в масовій кількості від материнської особини, прийнято вважати початком дозрівання.

6. Закінчення вегетації. Коли рослина закінчила плодоношення і плоди обсипалися, вона починає поступово підсихати. У однорічників відбувається повне відмирання всіх надземних і підземних органів. У трав’янистих багаторічників підземні частини зберігаються, а надземні в одних відмІфають цілком (тоді бруньки поновлення розташовуються на підземних частинах), в інших же на зиму зберігаються деякі пагони, а іноді і листя (зимньозелені гемікриптофіти і хамефіти; у цих рослин бруньки поновлення розташовані в землі або на паростках невисоко над землею).

Одним з основних факторів у розвитку рослини і зміні фенофаз є температурний. Тепло прискорює розвиток рослини, а холод у більшості випадків гальмує його. Кожний вид рослини потребує певної амплітуди температур. Мірилом кількості тепла, отриманого рослиною за визначений проміжок часу, є сума позитивних температур за вегетацію або за окремі фази. Тому що для спостережень нами узяті першоцвіти, суми температур підраховувалися з дня стійкого переходу середньодобових температур повітря вище 0°.

Відзначено суми температур на початку кожної фенологічної фази, а також отримані рослинами протягом кожної фази і за весь вегетаційний період. Вони поміщені в таблиці 2.2.

На рисунку 1 зображений фенологічний спектр трав’янистих рослин, що спостерігалися.

В зв’язку з тим, що фенологічні спостереження за трав’янистими рослинами на території проектованого ландшафтного заказника “Яремівський” ведуться перший рік, аналіз ходу розвитку рослин у залежності від кліматичних умов і в порівнянні з попереднім роком буде даний у звіті за наступний рік.

Таблиця 2.1.

Календар фенологічних фаз первоцвітів проектованого заказника “Яремівський”

Таблиця 2.2.

Суми позитивних середньодобових температур повітря, отриманих первоцвітами, що спостерігалися, за весь вегетаційний період.