21 ноября 2019 г. Лист щодо ситуації в Ужанському національному природному парку та кандидатури на посаду директора Ужанського НПП
Кому: Міністру енергетики та захисту довкілля України Оржелю Олексію Анатолійовичу
Від кого: президента Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Допомога дикій природі» Ловчиновського Валерія Ігоровича
Шановний Олексію Анатолійовичу!
Прошу звернути на цей лист особливу увагу, адже він написаний щиро, фаховою людиною, яка добре знається на питанні, яке є невідкладне та важливе. Лист стосується у прямому сенсі питання: бути чи не бути одному з найцінніших національних парків нашої держави – Ужанському національному природному парку.
Занепокоєність з питання нищення цінніших природних комплексів Ужанського НПП у вигляді меседжа для українського суспільства була мною здійснена ще 3 роки тому за допомогою новинного репортажу, який був розповсюджений у відкритому доступі для української громадськості:
Ужанский национальный парк. Пралесам грозит уничтожение. Green Video Новости https://www.youtube.com/watch?v=AjvXS43G7uY.
Враховуючи міжнародне значення Ужанського національного парку як частини транскордонного європейського резервату та наявність на його території цінних природних комплексів, які знаходяться під увагою та захистом ЮНЕСКО, репортаж щодо загрози нищення пралісів на території Ужанського НПП був також розповсюджений англійською мовою:
Uzhanskiy National Park. Primary forests are endangered. Green Video News https://www.youtube.com/watch?v=ijuqPBazpcI.
Але час минав, а становище не змінювалось.
05 вересня 2017 року, повертаючись з відрядження до Польщі, ціллю якого було вивчення питань управління лісами у цій країні та ознайомлення з діяльністю найвідоміших національних парків Польщі – Біловезького, Бебжанського та Бещадського, я завітав також до Ужанського національного парку в Україні, який межує з Бещадським на польській стороні. Контраст вразив навіть людину, яка була в найвіддаленіших куточках земної кулі.
Так, у Бещадському національному парку (Польща) ми вільно подорожували вздовж кордону з Україною та практично «тримались» за прикордонні стовпчики. В оснащення стежок навколо болота, яке розташовано практично на кордоні з Україною, та в охорону його (болота) природних комплексів було вкладено сотні тисяч євро. Навіть у невеликих селах, які були забиті готелями та хостелами, неможливо було розміститися без попередніх заявок, а на будь-яке фото природного ландшафту обов’язково потрапляли цілі групи велотуристів, сімей з дітьми та людей похилого віку, які подорожували парком. За нашим проханням фахівець рекреаційного відділу Бещадського парку миттєво відповів на всі питання та запропонував безліч способів відпочинку у гармонії з природою. За дуже обмежений час мені вдалося не тільки спостерегти представників біорізноманіття, а й зробити унікальні фото- та відеозйомки, наприклад:
White-throated dipper / обыкновенная оляпка / Cinclus cinclus. Bieszczady National Park https://www.youtube.com/watch?v=JBg31H8giaM.
Навпаки, Ужанський парк (Україна) нас зустрів машинами зі свіжезрубаною деревиною, групою прикордонників, які довго з’ясовували ціль нашого відвідування Ужанського НПП, і це відбувалося за5 кілометріввід польсько-українського кордону, біля якого ми ще вчора подорожували з польського боку. Тільки посвідчення міжнародних журналістів зупиняло українських прикордонників від спроб супроводження нашого авто до застави для бесіди з начальством прикордонного загону. Але основною метою прикордонників було затримати нас до приїзду директора Ужанського НПП Бирковича Віктора Івановича та не допустити обстежити рубку в найцінніших ділянках національного парку. Биркович В.І., під’їхавши до нас, почав демонструвати своє невдоволення нашім приїздом, але я його зупинив, довівши, що в мене запланована зустріч з ним особисто наступного дня. Без задоволення Биркович погодився.
Наступні декілька днів я уважно вивчав ситуацію в Ужанському НПП, яка стосується нищення цінних лісових екосистем на його території. Було проведено ряд зустрічей з місцевим населенням, підприємцями, керівництвом парку, громадськими активістами:
В.Биркович і В.Ловчиновський про діяльність НПП Ужанський. Праліси повинні бути захищені https://www.youtube.com/watch?v=1Qljg1MNbmo;
Владислав Каменца про ситуацію в Національному природному парку «Ужанський». Green Video https://www.youtube.com/watch?v=Uf3XG6Vfbt8.
Ситуація, яка склалася в Ужанському парку, мені була добре відома, але реальний стан справ просто вразив. Я коротко наведу мої особисті висновки:
- - В Ужанському парку, який на той час був підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України, діяла добре організована злочинна група, діяльність якої завдавала невідновлювальну шкоду надбанню українського народу – цінним природним комплексам, які знаходилися під охороною держави, від імені якої діяла державна установа рекреаційно-природоохоронного спрямування Ужанський НПП.
- Надприбутки злочинного угруповання були вражаючими, але вони були в рази меншими, ніж збитки, які завдавалися державі злочинною діяльністю.
- - Діяльність, про яку я говорю, була професійно прихована за науковими висновками та зловживаннями законодавчими недопрацюваннями в діючому природоохоронному законодавстві.
- - Завдяки звільненню незадоволених та «вичищенню» Науково-технічної ради (НТР) парк був позбавлений механізмів захисту, які законодавче передбачені (наукова доцільність, колегіальне рішення, моніторинг та прогнозування були замінені авторитарним стилем керівництва, спрямованим на показники особистого прибутку).
- - Охорона парку постійно використовувалась для недопущення активістів, журналістів та представників контролюючих органів до тих місць на території парку, де здійснювалась суперечлива з точки зору законодавства діяльність. Враховуючи гірську місцевість, прикордонний режим території, особливості порушення законодавства у сфері лісових відносин, така діяльність відділу охорони практично сприяла невикриттю правопорушень та у кінцевій ланці призводила до відсутності кількісної інформації щодо реальних збитків для держави.
- - Завдяки повній відсутності державного контролю та взаємодії між контролюючими органами, до яких доносилась інформація про безкрай в Ужанському НПП, не було створено механізмів захисту державної та народної власності. Так, контролюючі органи практично не реагували на незаконні рубки в місцях, де будь-яка господарська діяльність неможлива та, насамперед, дискредитує нашу державу. Якщо інспектори приїжджали, то невчасно; часто їм фізично не давали попасти на місце злочину; якщо це питання вирішувалось, не було часу на обчислення збитків, не говорячи про доведення справи до суду.
- - Суди по діяльності поза лімітами не руйнували злочинних схем, адже зі слів Бирковича В.І. з’ясувалося, що рахунок парку давно не діє через величезний штраф, який виплатити було неможливо.
- - Сьогодні це неможливо довести, але мене запевнили, що парк навмисно програв суд, точніше погодився із рішенням першої інстанції, щоб заблокували рахунок. Це, як не дивно, відкривало нові можливості і фактично створювало імунітет від нарахування величезних штрафів за рубки поза лімітами та у місцях, де ця діяльність заборонена.
- - Коли я почав вивчати питання ще глибше, то прийшов до висновку, який приголомшив мене самого: Ужанський НПП навмисно нищили як установу на користь Великоберезнянському лісгоспу (про діяльність якого мова піде окремо). Це робилося часто в дуже тонкий спосіб. Так, життя місцевого населення пов’язане з паливною деревиною, яка використовується мешканцями не тільки для опалення, а й для приготування їжі – і реальних альтернатив цьому нема. Водночас, деревина, яка була наслідком численних рубок, через керовані канали директора парку відправлялась за кордон. Таким чином соціальна напруга навмисно піднімалась, фактично люди були невдоволені існуванням парку, який не дозволяв їм використовувати ліс для своїх потреб. Рух, який міг нанести смертельний удар по парку, набирав обертів.
Безумовно, про все вищенаведене керівник парку Биркович В.І. не міг не знати, а його особисту роль у господарській діяльності на території парку, яка була не на користь цінним природним комплексам, які охороняються законом, ще належить довести правоохоронним органам. Враховуючи сумний імідж Ужанського НПП, який на даний час асоціюється з гучними скандалами останніх років – масштабними незаконними рубками, нищенням особо цінних лісових ділянок, побиттям активістів, недопущенням контролюючих органів та перешкоджанням їхній діяльності, зухвалим браконьєрством, Биркович В.І., обіймаючи посаду директора, не виконував покладені на нього обов’язки, займав не державницьку позицію. Його особистість – це темна пляма на історії об’єкту природно-заповідного фонду України.
Безумовно, про все вищенаведене керівник парку Биркович В.І. не міг не знати, а його особисту роль у господарській діяльності на території парку, яка була не на користь цінним природним комплексам, які охороняються законом, ще належить довести правоохоронним органам. Враховуючи сумний імідж Ужанського НПП, який на даний час асоціюється з гучними скандалами останніх років – масштабними незаконними рубками, нищенням особо цінних лісових ділянок, побиттям активістів, недопущенням контролюючих органів та перешкоджанням їхній діяльності, зухвалим браконьєрством, Биркович В.І., обіймаючи посаду директора, не виконував покладені на нього обов’язки, займав не державницьку позицію. Його особистість – це темна пляма на історії об’єкту природно-заповідного фонду України.
На даний час Ужанський НПП потребує повної інвентаризації природних комплексів. Необхідно зупинити дискусії щодо пралісів та квазіпралісів, які насамперед спрямовані на проштовхування діяльності, яка фактично призводить до нищення найцінніших лісових екосистем. Необхідно заборонити всі види рубок в заповідній зоні, зоні регульованої та стаціонарної рекреації (в лісах такого типу присутність мертвої деревини може перевищувати 30 відсотків; мертва деревина – необхідний компонент здорового лісу, невід’ємне підґрунтя біорізноманіття, яке охороняється законом).
У господарській зоні парку необхідно проводити тільки санітарні рубки, деревина від яких стовідсотково повинна на пільгових умовах відпускатись місцевим мешканцям, які проживають у негазифікованих районах. Питання планування лісогосподарських заходів на протязі 10 років взагалі не повинно підніматись, адже матеріали лісовпорядкування в першу чергу практично узаконюють рубки головного користування, які приносять прибуток суб’єкту господарювання. А як можна отримувати прибуток від рубок здорового лісу на території національного парку, у якого домінуюча, законодавством прописана функція – природоохоронна? Невже хтось може заперечувати про зміну видового та кількісного складу біоти до та після суцільної рубки? А НТРи часів Бирковича робили й не таке.
Шановний Олексію Анатолійовичу! Для чого я так широко та здалеку розкриваю просте питання? Я хочу, щоби Ви зрозуміли основний меседж, який підсумовує проблемні питання в Ужанському НПП на теперішній час: тільки звільнивши Бирковича з посади, ми не змінимо створену там систему господарювання. Адже перед нинішнім колективом парку тривалий час щоденно ставилися завдання – результатом яких є сучасне становище в одному з найцінніших парків України. Водночас, ми не маємо купи листів, якими би нинішні керівники охорони парку та рекреаційного відділу завалили би правоохоронні органи та редакції ЗМІ, – ні, цих керівників все влаштовувало, а родинні узи тільки посилювали єдність із керівником.
Я хочу нагадати, що тіньовий обіг коштів від деревини незаконного походження в нашій державі має величезні обсяги, і, водночас, у цілому лісова галузь України збиткова для держави. Це турбує наших західних сусідів, дискредитує Україну та є підтвердженням найвищого рівня корупції . Програми Світового банку PROFOR та FLEG, учасником яких я був, були спеціально спрямовані на посилення правозастосування в лісовому секторі України. Апріорі лісові нацпарки – це найкращі та найцінніші ліси України, а Ужанський НПП – найцінніший з них. Ця природоохоронна, рекреаційна, наукова установа повинна жити оновленим європейським життям. Бирковича роками не вдавалося зняти завдяки його зв’язкам в апараті президента Порошенко. Таким чином, питання нового директора Ужанського національного парку набуває найвищого рівня. Адже попередників зміни в нашій державі не влаштовують.
В останній час завдяки плідній праці активістів та перших осіб держави ситуація в природоохоронній сфері України стрімко змінюється, якщо бути точнішим – входить у рамки закону.
Президент Украины Владимир Зеленский, спасите национальный парк «Гомольшанские леса»! https://www.youtube.com/watch?v=4pUNniKnvIs.
В Харьковской области расследуют отчуждение 200 га земли нацпарка
Шановний Олексію Анатолійовичу! Я прошу Вас зробити все, що від Вас залежить, щоб до керівництва Ужанського НПП не потрапили особи, які допомагали Бирковичу творити з парком те, що він творив. Питання повинно бути вирішене принципово. Людина, яка очолить Ужанський НПП, повинна вже пройти перевірку часом на психологічне неприйняття діяльності, яка б’є по природоохоронним зобов’язанням нашої держави. До керівництва парком повинна прийти людина, яка вже зарекомендувала себе небайдужістю до безкраю, водночас сильна та фахова.
На посаду директора Ужанського національного парку рекомендую кандидатуру Каменци Владислава Васильовича. Каменца Владислав не тільки знає, не тільки може, але й хоче, щоб Ужанський парк був найкращим, справжнім нацпарком. Щоб люди, проїжджаючи прилеглі природні парки в Чехії та Польщі, з гордістю говорили: «А ось в Україні…» – і далі захоплена розповідь про лісові краєвиди, а не фото колій від лісовозів. Каменца Владислав не тільки хоче, а й зробить, адже тривалий час він був той людиною, яка практично одноособово боролась із тим керованим безкраєм, який вже, нажаль, прославив Ужанський НПП.
Владислав Каменца про ситуацію в Національному природному парку «Ужанський». 06.09.2017 https://www.youtube.com/watch?v=Uf3XG6Vfbt8.
Я щиро вірю, що наша країна зробить потужний ривок до нових рівнів захисту прав та свобод громадян, досягне нового рівня оплати праці, Україна посяде гідне місце серед розвинутих та демократично орієнтованих держав світу; також я хочу і вірю, що в нашій країні природоохоронна справа урешті-решт вийде з занепаду та з’явиться у перших рядках програм депутатів та керівників найвищого рівня – як одна з найпріоритетніших у державі.
З повагою,
Ловчиновський В.І., президент БО «МБФ «Допомога дикій природі».
